Словник синонімів української мови. 2014.
провісник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
провісник — а, ч. 1) заст. Те саме, що віщун 1). 2) чого, перен., уроч. Особа, яка провіщає, проголошує що небудь і бореться за його здійснення; глашатай. 3) чого. Той (те), що своєю появою, поведінкою і т. ін. віщує які небудь зміни в природі (про рослини,… … Український тлумачний словник
провісниця — і. Жін. до провісник … Український тлумачний словник
благовісник — а, ч., книжн., рідко. Провісник добра, щастя … Український тлумачний словник
буревісник — а, ч. 1) Великий морський птах із чорно чи буро білим оперенням і довгими вузькими крилами; альбатрос. 2) перен. Провісник бурі … Український тлумачний словник
вісник — а, ч. 1) Той, хто приносить якусь звістку; вістун. 2) перен. Ознака, виразник чогось; провісник. 3) Складова частина назв деяких періодичних видань … Український тлумачний словник
вісник — 1) (той, хто приносить якусь звістку), вістун, вісті[о]вник, вісті[о]вець, вістоноша; гі[о]нець, посланець, висланець (зумисно посланий для цього) 2) див. провісник 1) … Словник синонімів української мови
лиховісник — а, ч. Той, хто провіщає лихо, горе … Український тлумачний словник
первопровісник — а, ч. Той, хто першим щось провіщає … Український тлумачний словник
Кругляк, Борис Абрамович — Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйста, улучшите статью в соответствии с правилами написания статей. Борис Абрам … Википедия
